Не зважаючи на інтенсивну дистанційну роботи, ми, викладачі кафедри соціології, скучаємо за нашими студентами, за живим спілкуванням з ними.
Ми скучили за навчальними аудиторіями, наповненими вранішнім сонцем; за радісною метушнею в коридорах на перервах між парами; за розмовами (не віртуальними) з колегами на кафедрі про нові плани, дослідження, тренди. За сміхом та веселими історіями. За університетським парком і зеленими алеями між корпусами.
Ми з оптимізмом дивимось у майбутнє, адже як дослідники соціуму, знаємо: завжди є спади, а є підйоми. Як і в будь-який інший час, ми багато працюємо. І як і в будь-який інший час ми стараємось для наших студентів. І звісно ж, з нетерпінням очікуємо зустрічей з ними.